Побоювання, що помаранчева коаліція не зможе скористуватися з другого шансу, який вона отримала після перевиборів, не збулись. В більшості політичних питань президент Віктор Ющенко та прем’єр Юлія Тимошенко дотримуються спільної лінії. Добре підготовані регулярні візити обох українських лідерів у західні столиці пожвавили прагнення країни до вступу в ЄС та НАТО і дали їм величезний поштовх. На зустрічі у Бухаресті в квітні 2008 р. Україна майже отримала конкретні пропозиції щодо вступу в НАТО.
Важливіше від неоднозначного відношення до вступу України в НАТО на заході та в самій країні, це був успіх другої по величині колишньої радянської республіки на шляху до євро-інтеграції. Щодо вступу в ЄС в українському суспільстві, зазвичай розколотому на Схід і Захід, панує загальна згода.
Інтернаціональний український форум Ялтинська Європейська стратегія (YES), який був заснований пів-десятиріччя тому великим українським промисловцем, прийняв у 2006 р. так звану Агенду 2020, завдяки якому ця східноєвропейська країна крок за кроком зможе інтегруватися до ЄС. Високопоставлені міжнародні експерти проекту YES, у першу чергу колишній президент Польщі Олександр Кваснєвські, вірять, що Україна може увійти у ЄС до 2020 р. Надзвичайно важливим кроком для прориву в переговорах про вступ до ЄС, які згідно з пропозиціями викладеними українською стороною у Агенду 2020 повинні проходити конструктивніше та професійніше ніж ті, що проходили до сих між Євросоюзом та іншими країнами, стане 2011 р. До того часу Україна має отримати статус схожий із Норвегією та Швейцарією, котрі не є членами ЄС, але повністю інтегровані в Європу.
Робоча група YES, яка узгоджує свої кроки з президентом Ющенко та керівництвом ЄС, рекомендує Україні проявляти більше ініціативи в рамках Європейської політики добросусідства (ENP). Саме на цьому рівні можна усунути багато проблем та технічних невідповідностей щодо візової політики, торгових питань, аспектів енергетичної безпеки, та гуманітарних питань. Україна не повинна необачно подавати формальну заяву на вступ у ЄС, тому що відмова Брюсселю відкине країну назад. Київ мусить переконати своїх західних партнерів за допомогою фактів. Україна, консультуючись з ЄС, має зосередитись на швидкому вирішенні найважливіших проблем, котрі, на думку заходу, на даний момент заважають її вступу до Євросоюзу. Це питання правової безпеки, функціонування інститутів демократії, підсилення незалежних судів, конкуренція, розбудова цивільного суспільства, захист навколишнього середовища та ефективне використання енергетичних ресурсів. З прийняттям плану дій у Брюсселі Україна зробила великий крок уперед у питаннях внутрішніх адміністративних та соціальних реформ.
Шлях до остаточного прийняття в ЄС буде надзвичайно складним. Систему фінансування, з якої країни Центральної та Східної Європи, що стали членами ЄС, сьогодні ще отримують субсидії на реформи було реорганізовано. Україна муситиме самостійно покрити більшість коштів. З іншого боку, в України немає альтернативи цим реформам, якщо вона дійсно хоче модернізуватися згідно з західним прикладом.
Україна та ЄС узгодили поліпшена Угода про партнерство та співробітництво, який прийшов на зміну попередньому контракту, таким чином заклавши нову веху у шляху до вільної торгової зони між Україною та ЄС. Нова угода фактично являється згодою про приєднання з ЄС, до якої так довго йшов Київ. Звичайно, в ЄС є достатньо сил, які воліють працювати над укріпленням союзу та проектом європейської конституції, ніж приймати нових членів. Не зважаючи на те, Агенда 2020 мігла би стати, як пише газета „Франкфуртер Альгемайне”, „розумною довгостроковою стратегією” поєднання процесу демократизації, ринкових реформ та укріплення зв’язків з Європою. Реалізм чи проекти, можливості розширення чи закінчення європейського об’єднання – створення нового вакууму на континенті та перетворення України в м’яч для геополітичних ігор не є в інтересах Європи.
Вступ України до ВТО, після багатьох років тяжкої праці та політичних поразок, пройшов успішно. Цей успіх мусить підбадьорити Київ на шляху до наступних, вищих цілей.